Коли я зараз заходжу до гуртожитку як викладач, інколи згадую себе студенткою економічного факультету. Тоді ми ще навчалися 5 років, і на 3 курсі в нас була особлива традиція – святкувати «екватор» навчання.
Було це у 1999 році. Зимову сесію склали, зітхнули з полегшенням – і вирішили відсвяткувати, як годиться студентам гуртожитку.
У нашій секції оголосили «перепливання екватора»:
ми перевдяглися в кумедні костюми, знайшли залізний тазик й урочисто «перепливали» з однієї половини секції в іншу. Хтось коментував «заплив», хтось робив вигляд, що це олімпійські змагання. Було дуже голосно, весело і абсолютно по-студентськи.
Але це гуртожиток. На шум поскаржилися вихователь та чергові з гуртожитку, що ми добряче порушили «тихий час» – і в результаті «екватор» запам’ятався нам надовго.
Усю групу «нагородили» місяцем громадських робіт: ми дружно вставали рано-вранці й чистили сніг біля гуртожитку.
Тоді це здавалося «страшним покаранням», а зараз згадується з усмішкою.
Сьогодні я вже викладач, але в душі досі живе та студентка з 1999-го, що «перепливала екватор» у залізному тазику.
Бережіть свої традиції, творіть нові, поважайте один одного – і нехай студентські роки будуть для вас такими ж яскравими.
З Днем студента!
